в означеннях
Тлумачення, значення слова «Зело»:

ЗЕЛО 1, а, сер., заст., поет. Зелень (у 1 знач.). З-за густих будяків і всякого зела незабаром висунулись баштани з довгими рядками високих соняшників (Нечуй-Левицький, I, 1956, 499); Був вересень на початку; сонце пекло, аж шкварчить; по узгір'ях всяке зело пожовкло (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 120); Відволожені після спеки дощем, ласкаво пахнуть зела, квіти, земля (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 78).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 555.

Коментарі (0)

ЗЕЛО 2, присл., заст. Дуже. Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв (Іван Ле, Побратими, 1954, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 556.

Коментарі (0)

ЗЕЛО 3, а, сер. Восьма літера церковнослов'янського і староруського алфавітів на позначення приголосного звука «з».

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 556.

Коментарі (0)