в означеннях
Тлумачення, значення слова «Жах»:

ЖАХ, у, чол.

1. Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м’ясо (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 21); Жінки юрмилися осторонь, із жахом чекаючи, що воно буде (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 18);  * У порівняннях. Воно [небо] то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 148).
 Жах проймає (пройняв, охоплює, охопив, бере, взяв) кого — у кого-небудь виникає почуття великого переляку, страху. Глобу проймав жах, гнався за ним, табуном мовчазних упевнених вовків (Олесь Гончар, Новели, 1954, 72); Юнону взяв великий жах! (Іван Котляревський, I, 1952, 66); Наводити (навести, наганяти, нагнати, завдавати, завдати) жах (жаху) — викликати в кого-небудь почуття великого переляку, страху. Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити, — У річці вражу Щуку утопити! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 74); Нагнав жаху Данило на татар (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 592).

2. перев. чого. Те, що викликає почуття переляку, страху. Тільки тепер з незвичайною глибиною перед дівчиною постав увесь жах нещастя, яке трапилось із її шахтою (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 148); Український народ не хоче повторення жахів війни як для себе, так і для інших народів (Радянська Україна, 13.IX 1951, 3).

3. у знач. присудк. сл., рідко. Те саме, що жахливо 2. Як це необачно, що вона наважилася порушити професорову заборону. Це ж жах! (Юрій Смолич, I, 1958, 80).

4. у знач. присл., розм. Надзвичайно, дуже. [Юля:] їстоньки хочу, жах! (Захар Мороз, П'єси, 1959, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 513.

Коментарі (0)