в означеннях
Тлумачення, значення слова «Жаровня»:

ЖАРО́ВНЯ, і, жін.

1. Металева, перев. невелика посудина для розжареного вугілля, що використовується замість печі. Їсти готують [бідняки Капрі] на вулиці, в жаровнях (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 354); Дві жаровні, повні червоного жару, стояли посередині для курців (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 368);  * У порівняннях. — Дивись, Карпе, он як річка горить, мов жаровня (Панас Мирний, I, 1954, 257).

2. Металевий лист із загнутими краями, на якому печуть або підсушують що-небудь. Поставила [Улянка] гарбуз варитись, а насіння — на жаровню у духовку (Олесь Донченко, IV, 1957, 67); Жаровню склепали з шматків жерсті... (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 161).

3. Металева лопатка із загнутими двома краями, признач. для вибирання жару. Я враз побачив там на якійсь жаровні силу недопалків од свічок (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 510.

Коментарі (0)