в означеннях
Тлумачення, значення слова «Жебрак»:

ЖЕБРА́К, а, чол.

1. Людина, яка живе з милостині; старець. Хата, до котрої ми зайшли, то була напіврозвалена — стара кучка, житло старого діда жебрака (Іван Франко, I, 1955, 70); Безногий Шпулька був головою корпорації київських жебраків — це він визначав кому, коли й в якому районі жебрачити (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 73);  * У порівняннях. Коли б не це, я, напевне, попросив би в неї шматочок хліба, як жебрак (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 143).

2. Дуже бідна людина. — Тебе хотять сватать багатирі, а не такі жебраки, як ми самі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 331); — Золото моє пропало... Лишився жебраком... хоч по світу йди з торбою... (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 100).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 517.

Коментарі (1)