в означеннях
Тлумачення, значення слова «Жемчуг»:

ЖЕ́МЧУГ, у, чол., рідко. Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають з черепашок деяких молюсків; перли. [Лінкей:] Без ліку злота я надбав І самоцвітів назбирав.. Найкращий жемчуг — жемчужок Візьми собі для сережок (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 366);
//  Вироби, прикраси з цієї речовини. Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах (Олекса Стороженко, I, 1957, 40);  * У порівняннях. І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (Іван Франко, XIII, 1954, 175).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 519.

Коментарі (0)