в означеннях
Тлумачення, значення слова «Жерло»:

ЖЕРЛО, а, сер.

1. Передній отвір у стволі артилерійської зброї; дуло. Гармати будуть спрямовані жерлами на Зимовий палац (Олександр Копиленко, Тв., 1953, 521); Поволі з німою погрозою заворушилися гармати: навідники повертали чорні жерла на ціль (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 534);
//  Частина артилерійської зброї у вигляді труби, через яку проходить снаряд; ствол. У передсвітанковій млі чорніли низенькі вагони панцерника, над якими, наче журавлі, заглядали в небо тонкі жерла зеніток (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 211); На коліях, наїжившись тупоносими кулеметами та довгими жерлами гармат, стояли.. важкі, присадкуваті сіро-зелені споруди (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 290);  * У порівняннях. Оточене місто ще курилося сотнями заводських димарів, зведених догори, як жерла величезних фортечних гармат (Олесь Гончар, I, 1954, 217).

2. Вхідний отвір печі. — Стійте! — крикнув Крукке, намагаючись спинити рух крана, який просовував уже в жерло печі мульду, наповнену сталевими уламками (Вадим Собко, Серце, 1952, 14);
//  Вихідний отвір димаря, труби і т. ін. Жерла заводських димарів, захекавшись, салютують в небо сизим фейєрверком диму (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 54); На трубі, біля самого її жерла, стоїть, тримаючись за трос, людина... (Олесь Донченко, II, 1956, 412).

3. Вузький і глибокий отвір. Кратер з'єднується з жерлом вулкана, яке досягає величезної глибини, доходячи до магматичного басейну (Наука і життя, 6, 1958, 56).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 520.

Коментарі (1)