АБОНЕМЕ́НТ, а, чол.
1. Право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу; документ, що посвідчує це право. Коли приїхав народний театр до столиці, Дорко брав абонемент і щодня приходив на вистави театральні (Осип Маковей, Вибр., 1956, 29).
2. Реєстрова бібліотечна картка читача-абонента. На абонементі Кравченка записано понад п'ятдесят книг класиків російської і української літератури (Літературна газета, 13.X 1959, 2).