АБОНЕ́НТ, а, чол. Той, хто користується абонементом. Не менше також треба було вважати [Целі] на окремі полички постійних абонентів, які платять певну суму річно за те, щоб у поштовій експедиції мати окреме місце для листів і посилок (Іван Франко, II, 1950, 313); Більше тисячі мешканців села є постійними абонентами бібліотеки (Колгоспник України, 1, 1958, 47); Крізь маленьке віконечко у стіні було видно жінку, що куняла біля комутатора на півсотню абонентів (Микола Трублаїні, II, 1955, 83).