АБОРИГЕ́ННИЙ, а, е, книжн. Корінний, місцевого походження; тубільний, автохтонний. На цій території [Північне Причорномор'я] вони [скіфи] не були місцевим, аборигенним населенням (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 119); В [парку] Олександрії зібрані майже всі породи аборигенної флори Білоцерківського району (Парк Олександрія.., 1949, 86).