АБРАЗИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до абразиви;
// Вигот.
з абразивів. Полірування абразивною шкуркою..
робиться при повільному її [деталі] русі вздовж та поперек
оброблюваної поверхні (Токарна справа, 1957, 152);
Абразивний інструмент;
// Який виробляє абразиви.
Абразивна промисловість.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 5.