АБСОЛЮ́ТНИЙ, а, е.
1. Безвідносний, узятий поза зв'язком, без порівняння з чим-небудь; безумовний. Для нас, революційних соціал-демократів, повстання є не абсолютний, а конкретний лозунг (Ленін, 9, 1949, 238); Новими відкриттями був зруйнований цілий ряд принципів, які вважались вічними і абсолютними (Вісник АН УРСР, 4, 1957, 4).
2. Цілковитий, повний. Тут по цілих днях можеш
бути в абсолютній самоті, серед природи (Михайло Коцюбинський, III,
1956, 358); Франко високо цінив Стефаника як майстра
новелістичного жанру і відзначав, що Стефаник —
абсолютний володар форми (Українська література, 9 клас, 1957, 303); Над
бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка
здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія
(Юрій Яновський, II, 1954, 8);
// Необмежений. Думає [князь-мурин]
про те, що він був колись абсолютним монархом
понад далеким, далеким Нігером (Леся Українка, IV, 1954, 134).
Абсолютна більшість кого, чого — переважна
більшість кого-, чого-небудь. Головою колгоспу знову обрали
Данила Зарубу. Він одержав абсолютну більшість
голосів (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 488).
▲ Абсолютна вага насіння — виражена в грамах вага
1000 зернин, узятих без вибору із загальної маси
очищеного насіння. Додаткове штучне запилення
соняшника поліпшує якість насіння, збільшує його абсолютну
вагу (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 63); Абсолютна величина
[дійсного] числа, мат. — саме число, взяте без знака
плюс або мінус; Абсолютна вологість повітря, фіз. —
кількість водяної пари в грамах, що міститься в даний
момент в 1 м3 повітря; Абсолютна додаткова вартість,
ек. — додаткова вартість, створювана шляхом
подовження робочого дня за межі необхідного робочого часу.
Додаткову вартість, створювану подовженням
робочого дня, я називаю абсолютною додатковою вартістю
(Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 316); Абсолютна ідея,
філос. — те саме, що абсолют. Воздвиженський почав
розказувати, що Гегель мав філософію за найвищий
ступінь абсолютної ідеї, що релігію він ставив нижче
(Нечуй-Левицький, I, 1956, 365); Абсолютна істина, філособ'єктивна
реальність, що пізнається через ряд відносних
істин. Визнавати об'єктивну, тобто незалежну від
людини і від людства, істину значить так чи інакше
визнавати абсолютну істину (Ленін, 14, 1949, 115); Абсолютний
нуль, фіз. — найнижча температура (–273,16° C), при
якій припиняється тепловий рух молекул у тілі;
Абсолютна [земельна] рента, ек. — в капіталістичних
країнах — рента, яку одержує землевласник з усіх ділянок
землі, незалежно від їх родючості або вигідності
розташування щодо ринків збуту. Теорія Маркса розрізняє
ренту двоякого виду: диференціальну і абсолютну
(Ленін, 13, 1949, 260); Абсолютний слух, муз. —
здатність на слух точно визначати висоту звуків.
Фрезерувальник за спеціальністю, він мав абсолютний
музикальний слух (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 761);
Абсолютна температура, фіз. — температура, що
вимірюється від абсолютного нуля; Абсолютний чемпіон —
спортсмен, який одержав найбільшу кількість очок у
змаганнях з різних вправ якого-небудь виду спорту.
Гімнасти Лариса Латиніна і Віктор Чукарін здобули
найбільший успіх: вони стали абсолютними чемпіонами
олімпіади (Літературна газета, 25.I 1957, 1).