АБСОЛЮТИЗУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Робити безумовним, самодостатнім; доводити до абсолюту.
АБСОЛЮТИЗУВА́ТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Робити безумовним, самодостатнім; доводити до абсолюту.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 5.