Словник української мови

АФЕКТИ́ВНИЙ, а, е. Пройнятий афектом; емоціональний. М. К. Садовський.. ніколи не втрачав почуття міри в афективних місцях ролі (Мин. укр. театру, 1953, 150);
//  Який служить для вираження афекту. Засоби гумору української мови з щедрим використанням просторічної, афективної і подібної лексики та фразеології особливо характерні для бурлескних і пародійних віршів і діалогів, коротких оповідань (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 127).