в означеннях
Тлумачення, значення слова «ага»:

АГА 1, виг.

1. Виражає подив, здогад, пригадування. — Ага, ти заховавсь, — промовила сама до себе і пішла розшукувати [Івася] (Панас Мирний, I, 1954, 252); — Ага, я й забувсь — ось до тебе лист! Здається, від Богдана (Леся Українка, III, 1952, 583); — Скажіть, як звати.., вашого Брянського? Як?.. — Звати? Гм... Дайте подумати... Як це вони між собою... Ага: Юрій (Олесь Гончар, III, 1959, 169).

2. Виражає злорадість, насмішку, погрозу і т. ін. «Ага! проклятії поганці, Недогарки Троянські, ланці! Тепер прийшлось вам погибать» (Іван Котляревський, I, 1952, 237); Як вибігли вночі хлопці на дзвін та взнали, що горить Гмиря, зразу й вернулись у хату — так йому й треба! Ага, найшла-таки його погибель (Андрій Головко, II, 1957, 362).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 15.

Коментарі (0)

АГА 2, част., розм.

1. Уживається при вираженні згоди, потвердження; еге, так. — А казав же він? — Ага! (Словник Грінченка).

2. ірон. Виражає заперечення; якраз!, аякже!, чому б не так! — Зробив же він своє діло? — Ага! (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 15.

Коментарі (0)

АГА 3, и, чол. Титул поміщика, начальника, старшини в Туреччині, Ірані й дореволюційному Закавказзі.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 15.

Коментарі (0)