АГА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Погоджуючись із співрозмовником або потверджуючи його слова, говорити часто «ага». Порох, подумавши трохи, знову писав, ..знову одгаркувався, агакав та егекав... (Панас Мирний, II, 1954, 146).
АГА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Погоджуючись із співрозмовником або потверджуючи його слова, говорити часто «ага». Порох, подумавши трохи, знову писав, ..знову одгаркувався, агакав та егекав... (Панас Мирний, II, 1954, 146).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 15.