АГАТ, а, чол. Твердий мінерал, напівдорогоцінний кварцовий камінь, що використовується для прикрас, а також для виготовлення хімічного посуду і т. ін. Червоний халцедон називають сердоліком, смугастий — агатом (Курс загальної геології, 1947, 55); Худа й бліда, мов свічка, пані розповідала про те, як їй тяжко було добути собі чорного агата для намиста (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 393); * У порівняннях. Чорні очі лиснілись, як два агати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 61).