АГЕ́Й, виг. Виражає спонукання до якоїсь дії або бажання привернути чиюсь увагу; гей, ей. А гей, поети, глибше тон! (Павло Тичина, II, 1947, 44); — Агей, Іване, чи не страшно тобі під землею? (Юрій Яновський, I, 1958, 454).
АГЕ́Й, виг. Виражає спонукання до якоїсь дії або бажання привернути чиюсь увагу; гей, ей. А гей, поети, глибше тон! (Павло Тичина, II, 1947, 44); — Агей, Іване, чи не страшно тобі під землею? (Юрій Яновський, I, 1958, 454).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 15.