АГІ́Й, АГІ́, виг., діал. Виражає подив, обурення, роздратування, осуд, неприязнь. — Калатаю — не докалатаюся, а далі гадаю собі: «А гій, та чого я ту калатаю» (Іван Франко, V, 1951, 315); — Слухайте, пани, агій на вашу голову! (Остап Вишня, II, 1956, 32).