АЛОГІ́ЗМ, у, чол., книжн. Що-небудь безглузде; те,
що суперечить логіці;
// Літературний прийом, який
полягає в навмисному порушенні (розриві) логічного
зв'язку з метою створення комізму, іронії і т. ін.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 35.