АЛОТРО́ПІЯ, ї, жін. Здатність деяких хімічних елементів існувати у вигляді двох або кількох простих речовин, напр. вуглець існує у вигляді вугілля, графіту і алмазу.
АЛОТРО́ПІЯ, ї, жін. Здатність деяких хімічних елементів існувати у вигляді двох або кількох простих речовин, напр. вуглець існує у вигляді вугілля, графіту і алмазу.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 35.