АМБУЛАТО́РНИЙ, а, е. Прикм. до амбулаторія.
— Юсуп Ахмат-Алієв. Його поранено на святкуванні в
обителі.. — До амбулаторного бараку підвозьте (Іван Ле,
Міжгір'я, 1953, 238);
// Здійснюваний в амбулаторії.
Амбулаторний прийом; Амбулаторне лікування.
Амбулаторний хворий — хворий, який одержує
медичну допомогу в амбулаторії, особисто відвідуючи її.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 38.