в означеннях
Тлумачення, значення слова «анархія»:

АНАРХІЯ, ї, жін.

1. Стан суспільства, в якому відсутні організована влада, закони, немає певних обов'язкових норм поведінки; безвладдя. Тяжке становище народних мас України погіршувалося феодальною анархією, що панувала в Польській державі і проявлялася в розгнузданій сваволі магнатів і шляхти (Історія української літератури, 1,1954, 62);
//  Заперечення, невизнання будь-якої влади, авторитету. — А в Давида зараз якесь зборище, — як ковтнув шматок, раптом згадав Яків.. І Сахновський з-за столу: — ..Що це за анархія! Влади не визнають?! (Андрій Головко, II, 1957, 64);
//  Відсутність планової організації в чому-небудь; безладність, хаотичнхть. Капіталізм — це лад економічної анархії і періодичних криз, хронічного безробіття і злиднів мас, хижацького розтрачання продуктивних сил (Програма КПРС, 1961, 30).

2. перен. Безладдя, хаос. На станції в цей день панувала повна анархія, все йшло шкереберть! (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 520).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 43.

Коментарі (0)