А́НГЕЛЬСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до ангел 1. Її душа не могла раптом порвати побожних мелодій, чистих і гарних, як ангельські хори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 119).
2. перен., розм. Який відзначається ласкавістю, покірливістю, ніжністю, добротою і т. п. [Жінки:] Ось ідуть сюди черниці.. [Гарасим:] А, се ті, що ангельський голосок мають, а чортову думку (Панас Мирний, V, 1955, 77); Не удавай святої з себе, не обдурить мене нічим, ні синім поглядом, як небо, ні личком ангельським твоїм (Володимир Сосюра, II, 1958, 118).