АНІКОГІ́СІНЬКО, займ. запереч., розм. Варіант займенника нікогісінько, вживаний для підсилення; зовсім, абсолютно нікого. Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема Анікогісінько! — Нема! (Тарас Шевченко, II, 1953, 354); Ось уже й вибалок. Ніяких свіжих слідів — анікогісінько (Віталій Логвиненко. Літа... 1960, 22).