АНІ́ЖЕ, присл., розм. Уживається в значенні,
близькому до ні-ні, нічого. Нікому ж про це аніже!
(Словник Грінченка).
Аніже не — нітрохи не, зовсім не. Комірник Гнат,
треба сказати, аніже не пригнічений з першої невдачі
(Костянтин Гордієнко, I, 1959, 586).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 46.