АНОРМА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який відхиляється від загальної норми; ненормальний. Страх! Прищеплений дитині, виплеканий анормальними умовами суспільними, він стає чіпкою пошестю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 150).
АНОРМА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який відхиляється від загальної норми; ненормальний. Страх! Прищеплений дитині, виплеканий анормальними умовами суспільними, він стає чіпкою пошестю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 150).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 48.