АПАРА́Т, чол.
1. род. а. Прилад, пристрій для виконання якої-небудь роботи. Запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до Гуцулії в гостину... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 255); Привезли кіномеханіки апарати, стали екран лаштувати у клубі (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 88); Ракета — найбільш швидкохідний літальний апарат серед усіх інших, створених людиною (Наука і життя, 8, 1958, 16).
2. род. у. Установа або сукупність установ, що
обслуговують яку-небудь ділянку державного
управління чи господарства. ..визволення пригнобленого класу
неможливе не тільки без насильственої революції, але
й без знищення того апарату державної влади, який
пануючим класом створений.. (Ленін, 25, 1951,
350);
// Сукупність працівників такої установи; штат.
Раніше він працював в апараті обкому інструктором
сільгоспвідділу (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 20); Тут [в
установі], коли він зайшов, відбувалося щось неймовірне..:
столи зсунуто, і весь його апарат танцює (Яків Баш, На
землі.., 1957, 83).
3. род. у, фізл. Сукупність органів, які виконують певні функції в організмі. Районний лікар прийшов до висновку: старий майстер завдав своєму травному апаратові надмірної роботи (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 80); У нижній частині трахеї.. знаходиться гортань з голосовим апаратом (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 110).