в означеннях
Тлумачення, значення слова «апеляція»:

АПЕЛЯ́ЦІЯ, ї, жін.

1. юр. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) перед вищою. І почав [Кирило Іванович] розказувати, що як секретар з одного зідрав.., а потім і з противника взяв за те, що написав апеляцію (Панас Мирний, I, 1954, 160) За виключеними із партії зберігається право в двомісячний строк подати апеляцію (Статут КПРС, 1961, 9).  * Образно. Це було сказано надміру ввічливо, але так що ніяких апеляцій не припускало (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 102).

2. Звернення до кого-, чого-небудь за підтримкою, порадою. — Ну, а те, що все це треба тримати в найсуворішій таємниці, ясно само собою. Ні слова нікому! — Кузнецов звернувся до Супрун: — Ніяких апеляцій до комітету (Андрій Головко, II, 1957, 470).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 54.

Коментарі (0)