в означеннях
Тлумачення, значення слова «апостроф»:

АПО́СТРО́Ф, а, чол. Знак у вигляді коми, який ставиться вгорі після приголосного перед йотованим для позначення твердої вимови приголосного (напр.: Лук’ян; Мар’яна; бур’ян; в’янути; п’ять та ін.), а також на місці пропущеного голосного (напр.: «Всіх панів до ’дної ями» — П. Тичина).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 55.

Коментарі (0)