в означеннях
Тлумачення, значення слова «арештований»:

АРЕШТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до арештувати. Більшовицька фракція IV Державної думи, що рішуче виступила проти імперіалістичної війни, в листопаді 1914 року була арештована і заслана в Сибір (Ленін, Коротка біографія, 1955, 136);
//  арештовано, безос. присудк. сл. Не встиг я придивитись до живого й шумкого шахтарського життя кругом себе, як мене.. було арештовано й посаджено в Бахмутську тюрму (Степан Васильченко, IV, 1960, 43);
//  у знач. ім. арештований, ного, чол.; арештована, ної, жін. Той (та), хто перебуває під арештом; арештант, арештантка. Між першими арештованими була Грицева мати (Іван Франко, III, 1950, 304); Слідчий подав знак, і арештовану забрали (Яків Качура, II, 1958, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 58.

Коментарі (0)