АРГУМЕ́НТ, у, чол.
1. книжн. Підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь. Те, що загал.. почуває, він [критик] повинен висказати словами. Обставити аргументами, підвести під якісь вищі принципи (Іван Франко, XVI, 1955, 247); Ніякі аргументи не переконували його (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 183).
2. мат. Незалежна змінна величина. Та з двох пов'язаних між собою змінних величин, якій можна надавати довільних числових значень, називається незалежною змінною, або аргументом (Кисельов, Алгебра, II, 1957, 30).