в означеннях
Тлумачення, значення слова «архів»:

АРХІ́В, у, чол.

1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. Годинами переглядав [М. Костомаров] у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 373); Поки розшукав його [документ] в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 112);
//  Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо. Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер в найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса (Літературна газета, 6.V 1958, 1).

2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р. поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580).
Здати в архів (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] Коли пропало, то вже не поправиш... [Острожин:] Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів? (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 64.

Коментарі (0)