в означеннях
Тлумачення, значення слова «асонанс»:

АСОНА́НС, а, чол., поет. Неповна рима, в якій співзвучні тільки наголошені голосні звуки; повторення однакових голосних звуків у рядку чи строфі. Користується Рильський і таким засобом художнього впливу, як звукопис. Його поетика має зразки чудових асонансів та алітерацій (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 189).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 67.

Коментарі (0)