Словник української мови

АТЛЕ́ТИКА, и, жін. Система фізичних вправ, спрямованих на виховання в людини спритності, сили, витривалості.
 Важка атлетика — вид спорту, який охоплює боротьбу, бокс і піднімання тягарів. На чемпіонаті світу з важкої атлетики.. радянський штангіст завоював почесне звання чемпіона світу (Радянська Україна, 20.IX 1962, 4); Легка атлетика — вид спорту, який включає біг, стрибки, кидання списа, диска та ін. Антти Тойвонен говорив, захлинаючись, про своє навчання в інституті, про те, що він вийшов переможцем з легкої атлетики (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 118).