АУКЦІО́Н, у, чол. Прилюдний продаж товарів, майна,
причому власником їх стає той, хто дає за них
найбільшу суму. І концерт і аукціон відбувалися в залі будинку
графа (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 127).
Продавати з аукціону — продавати що-небудь
способом прилюдного торгу.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 72.