АВТОМА́ТНИК, а, чол.
1. Той, хто обслуговує автомат (у 1 знач.).
2. Боєць, озброєний автоматом (у 2 знач.). Танк спинився на мить, автоматники зіскочили на землю (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 155); Біля командира автоматників, лейтенанта Петра Кошового, старенька бабуся я глечиком у руках (Андрій Головко, I, 1957, 438).