АВТОПІЛО́Т, а, чол. Пристрій для автоматичного керування літаком. Автопілот, веде літак по заданому курсу (Наука і життя, 9, 1959, 18).
АВТОПІЛО́Т, а, чол. Пристрій для автоматичного керування літаком. Автопілот, веде літак по заданому курсу (Наука і життя, 9, 1959, 18).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 13.