в означеннях
Тлумачення, значення слова «авжеж»:

АВЖЕ́Ж, част., розм.

1. Уживається для ствердження якої-небудь думки (найчастіше при відповідях); аякже, так, звичайно. — Чому ти, Чіпко, не одружишся? — «Хіба воно краще?» — Авжеж, краще. Жінка привітає, порадить, розважить... (Панас Мирний, II, 1954, 218); [Марція:] Адже, по східному звичаю, гості не сміють відмовлятись від дарунків, бо то була б господарям образа? [Хуса:] Авжеж, такий у нас ведеться звичай (Леся Українка, III, 1952, 182); — Авжеж, він знає, що Євдоха не спить, але не показує цього (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 22).

2. ірон. Уживається (з підвищеною інтонацією) при запереченні в значенні, близькому до чом не так!, якраз!, отож! — Хіба ж і ти дівкою не бігала на вулицю? — «А не бігала». — Авжеж! не бігала. Як той хорт, плигала через тини та через перелази (Нечуй-Левицький, II, 1956, 178); — Дай табаки! — Авжеж! (Словник Грінченка).

3. діал. Уживається в значенні, близькому до адже. Авжеж ти знаєш про це! (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 9.

Коментарі (0)