Словник української мови

АЗА́РТНИЙ, а, е. Дуже запальний; завзятий, пристрасний. Над усім — азартна, безупинна, голосна сварка (Степан Васильченко, II, 1959, 123); Змалку.. жив Сашко не тільки ніжною і азартною пристрастю до голубів, але й гарячими, п'янкими мріями (Юрій Смолич, V, 1959, 26); Сергій Павлович перетворився на того азартного картяра, що, випадково зірвавши велику ставку, йде тепер тільки ва-банк (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 165).
 Азартна гра — гра, в якій виграш буває тільки випадково, а не залежить від уміння того, хто грає. [Любов:] В лотереї, як і в усякій азартній грі, головне — риск і осягнення мети (Леся Українка, II, 1951, 27).