Словник української мови

АЖУР 1, присл.

1. бухг. Стан рахівництва, коли записи в бухгалтерських книгах робляться безпосередньо після проведення відповідних операцій.

2. у знач. ім. ажу́р, у, чол., розм. Повний порядок. І несхибний він, як мур, Бо в ділах його ажур! (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 368).
 В ажурі — в порядку (про справи і т. ін.). — Товариш Ласій вже багато років веде наш колгосп по правильному шляху, ..справи у нас в ажурі (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 124).

АЖУР 2, у, чол. Просвітчасте в'язання, плетіння, вишивання;
//  Просвітчаста тканина.  * Образно. Летять в блакить шпилі, як птиці невідомі, ажурами мостів співає далина... (Володимир Сосюра, Поезії, 1950, 90).