в означеннях
Тлумачення, значення слова «бабак»:

БАБА́К, рідко БАЙБА́К, а, чол.

1. Великий гризун, товстий і незграбний, що живе в степу в норах; з ранньої осені до весни впадає в сплячку; цінний своїм хутром і шкірою. Рушиться по полю сніг, Свиснув бабак, почорніла дорога. Струмінь в ярочку побіг (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 87); Вже на одвалах пір вигрівались на сонці байбаки (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 247);  * У порівняннях. До війни ніде отак і не доводилось бувати. Сидів, як бабак у своїй балці (Андрій Головко, II, 1957, 434);
//  Хутро бабака. Та таки й одягнена [Явдоха].. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 10).

2. перен. Про неповоротку, ледачу людину; нероба, ледар. Хто б сподівавсь, що Турн бабак? (Іван Котляревський, I, 1952, 214).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 75.

Коментарі (0)