БАБА́Х, виг.
1. Уживається як наслідування сильного низького уривчастого звука.
2. розм. Уживається як присудок за знач. бабахнути. Бабах у воду (Словник Грінченка).
БАБА́Х, виг.
1. Уживається як наслідування сильного низького уривчастого звука.
2. розм. Уживається як присудок за знач. бабахнути. Бабах у воду (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.