БАБКА 1, и, жін.
1. Те саме, що баба 1 1, 6, 7. Погляди
внуків зверталися з тихим, цікавим подихом на бабку
(Ольга Кобилянська, I, 1956, 405); Івась занедужав... Усіх бабок
понакликала [Уляна] (Панас Мирний, I, 1954, 301).
2. Пестл. до баба 1 2. Вони регочуть. — Іди, кажуть,
бабко, додому, ми не те міряємо... (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
24).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 76.
Коментарі (1)
БАБКА 2, и, жін. Одна з частин токарного верстата,
призначених для закріплення оброблюваної деталі.
Токарний верстат складається з таких частин:
станини, передньої бабки, задньої бабки, підручника, або
супорта (Столярно-будівельна справа, 1957, 164).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 76.
Коментарі (1)
БАБКА 3, и, жін.
1. У копитних тварин — суглоб над
копитом ноги. Білограй звернув з дороги на стернище.
Коні грузли по самі бабки (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960,
68); Для швидкоалюрних коней хорошими бабками
вважаються довгі, сухі, з нормальним нахилом і чіцними
зв'язками (Конярство, 1957, 16).
2. Кістка цього суглоба, що вживається для гри.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 76.
Коментарі (1)
БАБКА 4, и, ж Коваделко, на якому здебільшого
клепають коси. На бабці клепав собі щось замурзане
хлоп'я (Андрій Головко, II, 1957, 222); Антін дістав з горища
бабку, зняв свою стару косу і сів її клепати (Степан Чорнобривець,
Визволена земля, 1950, 58).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 76.
Коментарі (1)
БАБКА 6, и, жін. Хижа комаха з довгим тонким тілом
і двома парами великих прозорих крил. До неї
[маківки] раз у раз літа бджола, Бабок, метеликів над нею грає
сила (Євген Гребінка, I, 1957, 54); А над стеблиною вже тремтить
сітчастими крилами темно-синя й блискуча в сяйві
сонця бабка! (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 667).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 76.
Коментарі (1)