Словник української мови

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 76.

Коментарі (1)

БАБКА 2, и, жін. Одна з частин токарного верстата, призначених для закріплення оброблюваної деталі. Токарний верстат складається з таких частин: станини, передньої бабки, задньої бабки, підручника, або супорта (Столярно-будівельна справа, 1957, 164).

БАБКА 3, и, жін.

1. У копитних тварин — суглоб над копитом ноги. Білограй звернув з дороги на стернище. Коні грузли по самі бабки (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 68); Для швидкоалюрних коней хорошими бабками вважаються довгі, сухі, з нормальним нахилом і чіцними зв'язками (Конярство, 1957, 16).

2. Кістка цього суглоба, що вживається для гри.

БАБКА 4, и, ж Коваделко, на якому здебільшого клепають коси. На бабці клепав собі щось замурзане хлоп'я (Андрій Головко, II, 1957, 222); Антін дістав з горища бабку, зняв свою стару косу і сів її клепати (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 58).

БАБКА 5, и, жін. Страва з локшини, рису, сиру і т. ін. Дуже популярні [для литовської кухні] другі страви з картоплі (бабки.., млинці картопляні) (Технологія приготування їжі, 1957, 5).

БАБКА 6, и, жін. Хижа комаха з довгим тонким тілом і двома парами великих прозорих крил. До неї [маківки] раз у раз літа бджола, Бабок, метеликів над нею грає сила (Євген Гребінка, I, 1957, 54); А над стеблиною вже тремтить сітчастими крилами темно-синя й блискуча в сяйві сонця бабка! (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 667).

БАБКА 7, и, жін. Купка складених на полі снопів жита, льону і т. ін. Свіжовибраний льон вручну в'язали в снопи і розставляли їх у бабки для просушування (Колгоспник України, 6, 1962, 32).

БАБКА 8, и, жін. Петелька, на яку застібають гаплик.

БАБКА 9, и, жін., діал. Подорожник. [Марина:] Ідіть лиш у поле та нарвіть бабок (Марко Кропивницький, II, 1958, 318).

БАБКА 10, и, жін., діал. Гриб підберезник. Гайку, гайку, дай нам гриба і бабку! (Номис, 1864, № 340).