БА́БОНЬКА, и, жін. Пестл. до баба 1 3. — Ой, бабонько, правда ваша! (Іван Франко, I, 1955, 106); Коло тину Ладуриха сусідок збивала: — Бабоньки! Ви гарненько придивіться, їй-бо, в Олени щось чортяче єсть (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 58).
БА́БОНЬКА, и, жін. Пестл. до баба 1 3. — Ой, бабонько, правда ваша! (Іван Франко, I, 1955, 106); Коло тину Ладуриха сусідок збивала: — Бабоньки! Ви гарненько придивіться, їй-бо, в Олени щось чортяче єсть (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 58).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 76.