БАЧИТИ, чу, чиш, недок.
1. неперех. Мати здатність сприймати зором. Він ще не встиг накласти окуляри, погано бачив, і лице його.. здавалось змішаним (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 165); Зараз він зовсім погано бачить, тільки тримається так, ніби нічого особливого немає (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 161).
2. перех. Сприймати очима, спостерігати. Чуже
бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Номис,
1864, № 9603); — А хіба ви, тату, бачили ракету? —
смішливо подає голосок Тоня (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 10);
Глядачі бачать на екрані прославлених героїв з заводів,
шахт, колгоспів (Літературна газета, 7.IX 1950, 2); * Образно.
Співай, моя пташко, гуляй на просторі. Щоб сонечко
чуло, щоб бачили зорі! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 249);
//
Зустрічати кого-небудь; мати особисту зустріч з кимсь. Хіба
вона мало бачила людей на своєму віку? (Панас Мирний, IV,
1955, 122); Здалося, що Черниш уже бачив майора колись
давно, і відчув тепер себе з ним невимушено й вільно
(Олесь Гончар, I, 1954, 17); [Груїчева:] Мені треба
Любов Олександрівну бачити. Вона дома? (Леся Українка, II,
1951, 78);
// Уявляти собі що-небудь. Досі бачить
Леонід, як мчать нічними полями.. палаючі, без
машиністів бронепоїзди (Олесь Гончар, II, 1959, 281);
//
Зазнати, пережити. Мені здається, що ніколи воно [хлоп'я]
не бачитиме волі, святої воленьки (Тарас Шевченко, II, 1953, 204).
♦ Бачити на власні очі — самому спостерігати кого-,
що-небудь, бути очевидцем чогось. Я ж тебе бачив на
власні очі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 95); Бачити наскрізь кого —
добре знати чиї-небудь думки, наміри і т. ін. Вона бачить
його наскрізь, всі його думки й бажання (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
274); Бачиш (бачите, бачте), у знач. вставн. сл. —
вживається при потребі звернути чиюсь увагу на що-небудь.
Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в
Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський, I, 1952, 66);
Не бачити в вічі кого, чого — зовсім, ніколи не
зустрічати кого-, чого-небудь. Другі, кого не питала Пріська,
казали, що не бачили і в вічі її Пилипа (Панас Мирний, III,
1954, 15); Не бачити світу через що, за чим: а) бути дуже
зайнятим; б) тяжко страждати, мучитися. За сльозами
за гіркими І світа [світу] не бачить [Катерина] (Тарас Шевченко,
I, 1951, 35); [Не] бачити смаленого вовка див. вовк;
Тільки його (її і т. ін.) й бачили — зник (зникла)
безслідно. Попрощався генерал з ними... Та тільки його
піщани й бачили (Панас Мирний, II, 1954, 94).
3. Добре розуміти, усвідомлювати. Мати сама бачила,
що одежа вже не по Василеві, та з чого вона йому нову
пошиє? (Панас Мирний, IV, 1955, 117); Юрба ще трохи
погомоніла, потопталась і, бачачи, що вже нічого не
зробиш, стала поволі розходитися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 180);
// в кому, в чому кого, що. Мати, вбачати. Вони бачили в
своїй дочці добру помічницю (Панас Мирний, II, 1954, 133);
Ленін спокійно крокує господарем, — з краю до краю, —
світ поневолених бачить в ньому майбутнє своє (Любомир Дмитерко,
Вітчизна, 1948, 14).
4. кого, що чим. Вважати, визнавати. Харитон, слухаючи нарікання жінки, бачив виною їх — Андрійка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 441).