в означеннях
Тлумачення, значення слова «бачитися»:

БА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок.

1. з ким і без додатка. Зустрічатися, бувати разом де-небудь. Я дуже близько зійшовся з Горьким, бачимось мало не щодня (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 358); Павло Сергійович бачився тепер з Тасею тільки на службі (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 313).

2. тільки в 3 ос., перев. кому. Бути видним, сприйматися зором. Тільки вона йому і бачиться, тільки об ній і дума (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 28);
//  безос. Хоч стала вона [дівчина] оддалік, хоч стала в затінку, та мені добре бачилось, що не рада вона гостю (Марко Вовчок, VI, 1956, 238);
//  Ввижатися, поставати в уяві. Земля бачилась їм на всіх румбах від Сяну до Владивостока, від Мурманська до Балаклави (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 49); З них же один мені бачиться всюди, До одного тільки серце лежить... (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 198); А потім у снах воскресав без упину Померлої образ, він бачився сину Крізь срібний на сонці розвіяний пил (Леонід Первомайський, II, 1958, 307);
//  Здаватися. В селі убогім (Мені так бачиться) нічого Не виросло і не згнило, Таке собі, як і було (Тарас Шевченко, II, 1953, 205).
Бачиться, заст. бачся, бачилось, у знач. вставн. сл. — вживається для вираження непевності в чому-небудь; здається, мабуть. По його думці, він, бачиться, закинув Марусі наздогад, що се він її любить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 36); Світ, бачся, широкий, Та нема де прихилитись В світі одиноким (Тарас Шевченко, I, 1951, 35); А й невелика, бачся, штука, — Так Лебідь рветься підлетіть, Рак упирається, а Щука тягне в воду (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 34); Він, бачилось, бажав усім своїм єством нассатися тої краси, свіжості та живучої сили, якою тут дихала вся природа (Іван Франко, III, 1950, 9); Старенький, бачилось, дрімав собі край столу (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 115.

Коментарі (0)