БАДИЛИ́ННЯ, я, сер. Збірн. до бадилина. На могилах.. і древніх валах та ровах вже ожила, поп'ялася вгору перша весняна трава, скрашуючи торішнє почорніле бадилиння (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 85).
БАДИЛИ́ННЯ, я, сер. Збірн. до бадилина. На могилах.. і древніх валах та ровах вже ожила, поп'ялася вгору перша весняна трава, скрашуючи торішнє почорніле бадилиння (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 85).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 668.