БАГА́Ж, у, чол.
1. Речі пасажирів, спаковані для
перевезення різними видами транспорту. Хлопчик здав
чемодан до камери схову ручного багажу (Іван Багмут, Щасливий
день.., 1951, 119); Незважаючи на щирі протести
гостя, вона взялася нести його багаж (Олесь Гончар, Новели,
1954, 93).
Відправляти (відправити) багажем що-небудь —
відсилати, відправляти які-небудь речі поїздом, літаком
і т. ін. нарізно від пасажирів; Здавати (здати) в багаж
що-небудь — здавати речі в багажне відділення для
відправки їх яким-небудь видом транспорту нарізно
від пасажирів.
2. перен. Запас відомостей з певної галузі знань, які має хто-небудь. За ці півгодини Каргат хотів скласти більш-менш повне уявлення про науковий багаж своїх нових помічниць (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 135); Кожного дня він повертався з школи додому з новим захоплюючим багажем (Іван Ле, Право.., 1957, 14).