в означеннях
Тлумачення, значення слова «багнет»:

БАГНЕ́Т, а, чол.

1. Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик. Жандарм, що досі зі своїм карабіном і настромленим багнетом ішов за мною крок у крок, підійшов так, що порівнявся зо мною (Іван Франко, III, 1950, 233); І дивиться пильно гвардієць вперед, Пригвинчуючи на рушницю багнет (Микола Бажан, I, 1946, 139); Потім кинулися [матроси] на ворожу піхоту з багнетами (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 130).
 Іти на багнети — іти в атаку з багнетами. Добрий муляре, щастя ключі ти здобув, ідучи на багнети (Володимир Сосюра, Вірші, 1954, 16).

2. перен. Один боєць-піхотинець (при вказуванні на кількість бійців). У батальйонах полку лишилося по 15—20 активних багнетів (Олесь Гончар, I, 1954, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 84.

Коментарі (0)