БАГНО́, а, сер.
1. Болотисте місце; трясовина, болото
(в 1 знач.). Прийшов приказ з волості рівняти шляхи,
лагодить мости та насипать на багнах греблі (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 367); Сотні гинули від настирливого
переслідування козаків або тонули в багні і в річці (Іван Ле, Україна,
1940, 291); Стежка вивела на багна, вкриті іржею
(Петро Панч, III, 1956, 72);
// Велика калюжа, грязьке місце.
По дворах стояли багна й зеленасті калюжі (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 308).
2. тільки одн. Розріджена внаслідок дощів,
розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.;
болото (в 2 знач.). Де не взялась Свиня і стала
чухать об драбину Багном обляпаную спину (Леонід Глібов, Вибр.,
1957, 216); В масному багні загрузали підводи до осей
(Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Черевик полетів..
просто в груди, заплескав багном бороду, новий мундир,
обличчя (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 95).
♦ Затоптати (втоптати) в багно — принизити,
заплямувати. Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на
роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася
(Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 3).
3. перен. Про погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь. Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Борис Грінченко, II, 1963, 285); — З цим коханням.. неминучі перспективи потрапити тобі в гниле багно, яке так легко використовують наші класові вороги... (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 43).
4. (Ledum palustre). Болотяна чагарникова рослина з дурманячим запахом; використовується в народній медицині. Багно дуже популярна народна лікарська рослина, на яку є попит навіть у тих місцевостях, де вона звичайно не росте (Лікарські рослини.., 1958, 220).